Види дебіторської заборгованості та способи її стягнення
Цивільно-правова дебіторська заборгованість.
Цивільно-правові зобов'язання включають винагороди за цивільно-правовими договорами. Якщо покупець або позичальник хоч на кілька днів прострочив погашення своєї дебіторської заборгованості, то дії щодо стягнення заборгованості необхідно вживати якнайшвидше. У цьому випадку першим кроком, як правило, є мирове стягнення заборгованості, що полягає у відправленні повідомлення боржнику або телефонному дзвінку з повідомленням про зобов’язання. Другим кроком є переговори з боржником щодо терміну погашення. Кредитор має право вказати дату одноразового погашення боргу або встановити графік погашення, якщо він розподіляє належну суму на частини. Також кредитор сам має змогу повернути свою заборгованість швидше, ніж через суд, а отже боржник не буде обтяжений додатковими судовими витратами.
Стягнення боргів через суд.
Якщо мирне стягнення заборгованості не принесло запланованого результату, то справу слід передати до суду з позовом про стягнення боргу. Позови можна пред'явити в суді, подавши позов до відповідного суду або електронної установи, якою є електронний платіжний лист. В останньому випадку жодних доказів не вимагається, за винятком зазначення їх позивачем у позові. З іншого боку, якщо суд, який розглядає електронний позов, вирішить, що справа потребує доказів, він передає їх до компетентного суду.
Факторинг як альтернативний спосіб повернення боргів.
У разі неможливості стягнення дебіторської заборгованості шляхом мирного або судового стягнення підприємець має право скористатися так званим факторингом. Передаючи свою дебіторську заборгованість фактору, тобто банку чи іншій спеціалізованій установі, яка займається поверненням боргів, таким чином ставши факторером. Фактор сплачує заборгованість боржника перед фактором за мінусом комісії. Хоча це не забезпечує отримання повної вимоги, оскільки фактор стягує відповідну комісію, але завдяки миттєвому поверненню коштів факторер зберігає фінансову ліквідність.
Сплата аліментів та порядок їх стягнення.
Приватний детектив вказує, що стягненням аліментів може займатися судовий пристав або роботодавець боржника, якщо він має постійну роботу. Аліменти можна вимагати лише після отримання судового рішення про аліменти, яке вступає в силу. У разі передачі справ про стягнення аліментів до судового виконавця судовий виконавець стягує належну частину винагороди боржника та звільняє його від витрат на примусове виконання.
Детектив радить, що кращим виходом буде звернутися безпосередньо до роботодавця боржника, який стягує аліменти з його зарплати. Зі сказаного вище випливає, що перевага примусового стягнення аліментів роботодавцем полягає в уникненні боржником додаткових витрат. Проте роботодавець не має права зменшувати винагороду боржника на суму аліментів, якщо виплати вираховуються на користь кількох кредиторів, а заробітної плати працівника недостатньо для покриття всієї вимоги. У цьому випадку стягненням аліментів може займатися тільки судовий пристав.
Дебіторська заборгованість по орендній платі.
Якщо орендар приміщення хоч на кілька днів запізнився з оплатою – це сигнал до реакції. Через два дні після узгодженої дати платежу орендаря повинні повідомити про оплату та запитати, коли він заплатить. Однак, якщо саме повідомлення виявиться безрезультатним, залишається надіслати орендарю заявку на оплату із зазначеним терміном, а потім навідатися до нього та вмовити підписати акт про визнання боргу. Цей документ, поданий до суду для ознайомлення з підтвердженням боргу та доданими до нього документами (актом власності на приміщення, платіжною вимогою, виставленими рахунками), якщо стягнення на той час не дало очікуваного результату, дає право суд видати платіжний наказ без будь-якого слухання. Після видачі такого наказу кредитор може передати справу судовому виконавцю для стягнення своєї дебіторської заборгованості, але він може отримати їх лише після того, як платіжний наказ стане остаточним.
